Мiй син, Гавриленко Петро Федорович, тривалий час працював каскадером на рiзних кiностудiях, в тому числi за кордоном, а тому був матерiально забезпеченим i допомагав всiм своїм близьким людям i в першу чергу батькові — Гавриленку I. I., своєму сину — Гавриленку М. П. Зрозумiло, що бiльшiсть коштiв вiн вкладав у свою сiм'ю, придбав п'ятикiмнатну квартиру, зробив там ремонт, купив коштовнi меблi.

Коли ж його здоров'я не витримало постiйного напруження i вiн у сiчнi 2004 року опинився прикутим до лiжка, то його дружина, Гавриленко Оксана Михайлiвна, розлучилася з ним. Бiльше того, вiн пiдписав заяву, подану адвокатом вiдповiдачки, про те, що вiн добровiльно вiдмовляється вiд всього належного йому майна на користь свого сина та дружини i не має матерiальних претензiй до них.

Дiйсно, вiн гордий i не має претензiй до своїх близьких людей, але пiсля цього всi турботи з його утримання i лiкування лягли на мої плечi, тому я маю претензiї до тих осiб, якi зобов'язанi надавати йому утримання. Зараз йому необхiдна допомога, його визнано iнвалiдом i вiн отримує 220 грн. пенсiї, але цих коштiв вистачає лише на те, щоб тихенько померти вiд недоїдання.

Я ж хочу пiдняти його на ноги i допомогти йому знову стати працездатним, тому я вожу його по рiзних лiкарнях, до професорiв, вiдомих спортсменiв, якi подолали такий самий недуг, зокрема до Москви до Дикуля. На все це менi потрiбнi грошi i час. У нас дома не залишилось жодної цiнної речi, оскiльки я їх продала або подарувала тим особам, якi допомагали здiйснювати догляд за моїм сином. Його залишати самого не можна, оскiльки вiн збирається накласти на себе руки через той біль, який вiн постiйно вiдчуває.

Я пообiцяла йому, що протягом одного року або пiднiму його на ноги, або дозволю йому пiти з цього свiту за власним бажанням. Тому менi потрiбнi зараз значнi кошти, яких у мене не має.

Це змусило мене звернутися до суду з позовом до зобов'язаних допомагати моєму сину осiб. Нам зайвого не потрiбно, але з сiчня 2004 року жодна iз зобов'язаних осiб не допомогла нам навiть копiйкою, тому вважаю, що справедливими є зазначенi нижче вимоги.

Враховуючи вище викладене i керуючись статтями 19—-201 СК та статтями 4, 5, 15, 30, 110, 137 ЦПК України,

Стягнути на користь Гавриленка Петра Федоровича з:

Гавриленка Iвана Iвановича, який отримує 1500 (пiвтори тисячi) гривень на мiсяць, заборгованiсть у сумi 3750 грн. та на протягом одного року по 1/4 частцi вiд отримуваного ним доходу, але не менше 375 грн. щомiсяця;

Гавриленка Марата Петровича, який отримує 2000 (двi тисячi) гривень на мiсяць, заборгованiсть у сумi 5000 грн. та на протягом одного року по 1/4 частцi вiд отримуваного ним доходу, але не менше 500 грн. щомiсяця;

Гавриленко О. М., яка є приватним пiдприємцем та отримала все спiльне майно подружжя, має сплатити заборгованiсть у сумi 10000 грн. та у наступному сплачувати по 1000 грн. щомiсяця.